Неотрайбалізм (Neotribal) – стиль татуювання, що зазнав, мабуть, найрізноманітнішого впливу з усіх куточків планети. Сьогодні цей стиль поєднує сучасну інтерпретацію традиційних племінних татуювань, злиття різних культурних мотивів у нательних малюнках та, звісно ж, повагу до анатомічної будови людського тіла.
Стиль тату Неотрайбалізм
Величезний вплив на майстрів, які працюють у цьому стилі, справив Лео Зулетта, якого називають «хрещеним батьком» неотрайбалізму. Винайдення та подальша популяризація цього стилю татуювання стали результатом пристрасті Лео до племінного мистецтва.
Лео Зулетта присвятив усю свою кар’єру, яка розпочалася у 1981 році, поєднанню «чорного мистецтва» з естетикою панку. Яскраві чорні лінії утворювали язики полум’я, черепи, шипи та багато інших сучасних мотивів. На той час це було свіжо й надзвичайно зацікавило поціновувачів татуювань, які прагнули чогось нового та несхожого на поширені тоді японські й американські стилі.
«Коли у розпорядженні майстра замість яскравої палітри кольорів є лише чорний, він просто зобов’язаний задіяти всю свою уяву й створити справді унікальне татуювання, у якому краса передаватиметься через концепцію та форму», — сказав Даніель ДіМаттіа, культовий майстер, що працює у стилі Неотрайбал.
Натхнення для створення татуювань у стилі Неотрайбал черпається зі східноазійських, африканських і тихоокеанських культур. У одному натільному малюнку можуть гармонійно поєднуватися орнаменти різних племен. Наприклад, м’які плавні лінії маорі можуть обрамляти більш грубі мотиви Борнео.
Важливою рисою татуювань у стилі Неотрайбал є гармонійність не лише самого зображення, але й дивовижна природність, із якою малюнки повторюють вигини фігури та підкреслюють мускулатуру. У результаті тіло людини перетворюється на витвір мистецтва, а татуювання стають його складовою.
Почерк стилю Неотрайбалізм — це збереження унікального балансу між чистою шкірою та різкими чорними лініями малюнка. Завдання тату-майстра тут зовсім не просте. Він повинен максимально вдало використовувати просвіти шкіри, щоб підкреслити всю композицію й надати їй гармонійного, завершеного вигляду.
